Погода протягом першої половини цього року довела: кліматичні зміни – об’єктивна реальність. Кліматична зима в цьому році так і не наступила. Тепла погода і відсутність опадів зимовими і весняними місяцями висушили ґрунт. Задощило в останній тиждень травня. Відтак, з 22 травня і дотепер дощі поливають область з невеличкими перервами. Особливо рясні дощі випадають протягом останнього тижня. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології за цей період в середньому випало 96 мм опадів, що становить 46% від місячної норми
На території гірських та передгірських районів області сформувався дощовий паводок. Вода в річках і потоках піднялася на 0,5-1,5м, на окремих ділянках до 2 м над допаводковим рівнем.
Відтак, станом на 24.06.2020 року підтоплено у Львівській області: 110 житлових будинків, 110 підвалів житлових будинків, 168 присадибних ділянок, 2 продуктові магазини, 1 недіючу школу, 1 ветеринарний пункт, 1 клуб-бібліотека, 111 господарських споруд, підтоплено 4 ділянки доріг, та 1 ділянка дороги пошкоджена, підтоплено 114 га сільськогосподарських угідь та 150 криниці.
Яка ж причина паводків і підтоплень?
Останніми днями в соціальних мережах поширюється інформація, що ніби то основною причиною повеней в західній частині України, в тому числі в Карпатах, є вирубка лісів.
Однак, ретроспективний аналіз не підтверджує цю тезу. В далекому минулому галичани страждали від повеней значно частіше, місцеві жителі навіть називали воду «лагідним убивцею», – наче вона є не така страшна, як вогонь, але в результаті біди від неї навіть більше.
Перша знайдена згадка про велику повінь у Галичині датується 1813 роком, яка підтвердила, що вода гірша ніж вогонь, бо вогонь не здатний спалити одночасно п’ять чи десять повітів, а вода може спустошити навіть більше.
У 1867 році повінь заполонила весь край і охопила 52 повіти, спричинила збитки на 15 млн злотих ринських. У 1886 році від повені сильно потерпіли Станіславів, Долина і Самбір.
Дощове літо у 1897 році привело до катастрофи, внаслідок якої потяг між станціями Коломия і Турка зійшов із рейок, деякі вагони злетіли і впали в потік. Багато пасажирів сильно травмувались, кілька осіб загинули.
Не оминали природні катаклізми наш край і в 20-х рр. минулого століття. В серпні 1927 року повені призвели до людських жертв, де за різними джерелами загинули від 17 до 20 осіб.
У червні 1969 року на Прикарпатті знову сталася катастрофічна повінь. Дністер піднявся на 7 м.
Наступна велика повінь сталася на Прикарпатті в липні 2008 року. Загальні збитки від повені оцінювали у 3-4 мільярди грн. Рівень води в річках піднявся на 6-13 м.
Отже, бачимо, що сильні повені в нашому краї траплялися протягом всієї історії.
Площа гірських лісів Львівщини згідно державного обліку станом на 01.01.2019 року складає 270 тис. га, з них які переважно виконують водоохоронні та захисні функції – 100,2 тис.га.
В лісовому фонді в гірських умовах переважають букові деревостани, які поширені на площі – 50,8 тис. га, ялицеві деревостани – 39,6 тис. га, ялинові деревостани – 38,0 тис. га.
Ліси володіють здатністю перехоплення частини атмосферних опадів та трансформації поверхневого стоку у внутрігрунтовий. На водорегулюючі функції лісів впливають склад деревостану, його вікова, вертикальна та горизонтальна структури, наявність підліску, трав’яного вкриття тощо. Дослідження УкрНДІГірліс вказують на те, що в умовах понаднормових опадів і високій насиченості вологою, ліс і при 100% лісистості регіону не здатний повністю перевести поверхневий стік у внутрішньогрунтовий і повністю зарегулювати паводкові процеси.
Кожен охочий може провести простий експеримент. У ванні взяти звичайну губку і поливати її водою. До моменту повного насичення губка буде затримувати воду. Але, як тільки відбудеться насичення, решта води стікатиме поверхнею. Оце і є поверхневий стік, який формує паводок.
Так і ліс, якщо випадає значна кількість опадів (декілька місячних норм) за короткий період, неспроможний повністю зарегулювати поверхневий стік.
Завдяки ухваленим рішенням Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівського ОУЛМГ у 2016 році вдалось зменшити частку суцільних рубок на Львівщині та забезпечити перехід на використання вибіркової системи рубок, на засадах наближеного до природи лісівництва.
Відтак, необхідно зазначити, що площа суцільних рубок за останні 5 років в лісах державних лісогосподарських підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зменшилась з 1526 га у 2015 році до 358 га у 2019 році, що складає лише 7% від загальної площі рубок.
Ґрунтовні дослідження вчених доводять, що рубка лісів не є основною причиною паводків. Вони є природним явищем і відбуваються не лише в Україні, але і в країнах ЄС з високим рівнем ведення лісового господарства. Річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі неможливо. Не зважаючи на великі обсяги будівництва гребель та затрачених мільярдів євро на їх утримання, вода все одно десь знайде вихід з берегів. Для попередження негативних наслідків паводків країнами ЄС ухвалено директиви «Про оцінку та управління ризиками затоплення». Серед основних директив є недопущення забудови заплав річок та надання земель в господарське користування, відновлення заплав і русел річок з метою запобігання паводкам та проведення робіт з берегоукріплення у найбільш небезпечних місцях.
ЛЬВІВСЬКЕ ОУЛМГ