а Дрогобиччині заборонено рубати ялицю білу на “новорічне дерево”. Згідно з рішенням Дрогобицької районної ради від 18.12.2013 ця заборона чинна до 2023 року. Вирубка заборонена, але придбати – можна. Білу ялицю до нас привозять з сусідніх районів та областей.
У Дрогобицькому районі дозволена заготівля і продаж сосни та смереки. Остання за попитом втрачає красивій ялиці, бо осипається швидше; сосна у нас менш традиційна. Однак це не позбавляє цих дерев статусу “новорічної красуні”.
“Через важке матеріальне становище люди самовільно беруться рубати ялинки у лісах нашого району з метою продажу, — розповідають у ДП “Дрогобицьке лісове господарство” і застерігають таких горе-заготівельників, — штраф від 1008 грн 45 коп (штраф+адміністративне стягнення)”. Однак за межами лісництва закінчуються і повноваження лісників. Перевіряти “новорічні” дерева на законність на місці продажу мають правоохоронці.
Поширеною торгівля ялинками є у центрі міста. Цьогоріч у Дрогобичі офіційними будуть дві точки – вул. Шолом-Алейхема і вул. Малий Ринок (у народі “тупикова”, “на підйомі”, де починає межувати з вул. Лесі Українки). Підприємець зобов’язаний укласти угоду з КП “Дрогобицький ринок”, тоді йому відведуть місця для реалізації “новорічних” дерев. “Оренда місця 350 грн на місяць: кошти одержує КП “Дрогобицький ринок”, податки – місто”, — пояснює директор КП “Дрогобицький ринок” Володимир Білоган. Все, що за межами цих дозволених точок, вважатиметься стихійною торгівлею.
Дешевше, ніж на ринку, новорічну ялинку можна придбати у державному лісгоспі. Роздрібна ціна від 78 грн. Сосну і смереку, а також новорічний букет (гілки) можна придбати безпосередньо у ДП “Дрогобицьке лісове господарство”. Новорічні ялинки реалізують у дворах лісництв, зокрема Лішнянського, Попелівського, Східницького, Бориславського, Летнянського, Нагуєвицького.
Щоб дерева не залишилися не реалізованими, у лісгоспі їх “не нарубують”. “Минулого року продали до 50 дерев, —розповідає інженер з охорони і захисту лісу ДП “Дрогобицьке лісове господарство» Андрій Дидик. «Заготівля ялинок проводиться за попередніми заявками торгівельних організацій та споживачів. Майбутні новорічні красуні заготовляються на спеціальних плантаціях або під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Такі методи мінімізують шкоду для навколишнього середовища. Втім, тут підберуть вам новорічну ялинку за потрібною вам висотою чи видом».
Як впевнитися, що новорічне дерево зрубане законно? На кожному такому дереві повинна бути обов’язкова бирка або самоклейна етикетка з індивідуальним номером та відповідним йому штрих-кодом. Бирку видає державний лісгоп, а шрих-код заноситься у систему електронного обліку деревини (Система ЕОД). Введіть номер з бирки на сайті OPEN.UKRFOREST.COM., якщо інформація на сайті відсутня, це може свідчити про сумнівне походження ялинки. Для зручності покупців ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» розроблено програмне забезпечення для Android — yalynka.info — можна безкоштовно встановити з Google Play Market).
Вводити потрібно лише цифровий номер, без зазначення серії. Також законність торгівлі новорічним деревцем можна з’ясувати за номером 236. Тому підробити таку бирку не вдасться, як і використати її повторно. Пан Андрій, інженер з охорони і захисту лісу, демонструє наочно: «Ці засоби розриваються при спробі їх зняти, і тим самим унеможливлюється їх повторне використання». Не потребують обліку ялинкові композиції, змотані з гілочок, які за останні роки стали передноворічним промислом і доброю «живою» альтернативою зрізаному дереву.
Не рубати, а садити. Свята минуть, і зелена новорічна красуня піде наймовірніше на смітник; у кращому випадку на переробку. Доброю альтернативою є ялинка в горщику. Таке дерево не треба викидати, а можна висадити у ґрунт. Минулоріч вперше в Україні лісівники Рівненщини розпочали акцію, що куплену в горщику ялинку можна повернути в лісгосп і компенсувати собі 75% від її початкової вартості. У нашому регіоні таку акцію не проводять, хоч саму ідею лісівники схвалюють. Придбати ялинку в горщику в нашому регіоні можна імовірніше у приватних розсадниках, місцевий лісгосп такого не заготовляє.
У лісівника вдома ялинка штучна. Думку про те, що лісові ресурси треба використовувати раціонально поділяє пан Анатолій, інженер з лісового господарства. Разом з колегою пригадують, як у 80-роках «добровільно-примусово» робили «план»: на 6 лісників — 10 тисяч дерев ялиці білої. Реалізовували її не лише місцевим, а й в інші області. «Але то було за Союзу, — наголошують лісівники і додають: «Те, що рубали білу ялицю, відзначилося на лісах. Тепер там ростуть хіба явори і буки». Та пан Анатолій втішає: «Так Бог дав, що є зміна порід: бук міняє ялицю, а через 100-200 років навпаки». Рознесене вітром насіння ялиці проростає, це помітно. Та роками вдома на новорічні свята у пана Анатолія штучна ялинка, за живу, каже, серце болить.
Штучна ялинка має переваги: не зрубана, не осипається, використовувати можна кілька років. Втім, відсутність хвойного аромату і синтетика не додають святкового настрою. Згодом питання утилізації такого дерева теж виникне. Тож якщо обираєте штучну, зважайте на якість, склад і країну виробника. Сьогодні актуальними у плані збереження довкілля є креативні ялинки ручної роботи з різноманітніх матеріалів. Тут творчості немає меж.
А взагалі починайте новий рік з добрих намірів і обдуманих кроків! Нехай ваш вибір новорічної ялинки не понесе шкоди ні довкіллю, ні вашому здоров’ю.