Настала найулюбленіша пора року для усіх людей – літо. Розпочалися масові виїзди на природу, прогулянки у ліс по ягоди чи просто подихати свіжим повітрям, зупинки на ночівлю у Карпатах та поблизу озер і річок. У розпалі сільськогосподарські роботи.
Проте приємний відпочинок чи робота може завершитися не надто приємною, а часто й небезпечною зустріччю зі змією.
Серед змій у нашому регіоні поширені: гадюка звичайна, вуж звичайний, мідянка, полоз лісовий та веретільниця ламка. Плазуни ведуть активний спосіб життя тільки у теплий період року – від перших чисел квітня і до глибокої осені. Зимою вони впадають у сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Живуть на добре прогрітих узліссях, лісових галявинах, у лісосмугах, порослих чагарником ярах і балках.
Щороку фіксуються смертельні випадки від укусів гадюк. Щоправда, вони доволі рідкісні, адже плазуни за найменшої нагоди намагаються уникнути зустрічі з людиною. Лише при навмисній провокації зі сторони людини або при випадковому наступанні на цього плазуна він застосовує останній засіб оборони – смертоносну отруту.
Укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, є мізерною, адже вона при укусі витрачає й так забагато енергії. Проте варто пам’ятати: отрута, яка для дорослої людини не є смертельною у перші години, для малечі є достатньою дозою для загибелі. Невелика маса тіла дитини та її вразливість сприяють цьому.
Саме в ту хвилину, коли людина відчула укус, який більше нагадує сильний удар, виникає паніка. Але не варто гаяти часу на те, щоб вбити чи спіймати плазуна. Краще заспокоїтися, обмежити свої рухи і спробувати допомогти собі самому, адже до прибуття медиків втрачаються дорогі хвилини. Після укусу уражене місце швидко набрякає, набряк поширюється кінцівками, виникає слабкість, запаморочення. Кінцівка потовщуюється удвічі через набряк, стає похмуро-синюшною, з червоно-чорними плямами.
Якщо поруч є мобільний телефон, потрібно одразу ж зателефонувати до служби «швидкої допомоги» за номером «103», повідомивши, хто ви, де перебуваєте, що саме і коли з вами трапилося. Якщо ж змія вкусила малюка, то він повинен, насамперед, повідомити про це батьків.
У перші хвилини дієвим засобом є відсмоктування із рани отрути з постійним її спльовуванням. Не можна цього робити, якщо є садна або інші поранення слизової губ чи порожнини рота. У такому випадку відсмоктувати отруту можна будь-яким пристроєм на зразок шприца, гумової груші або навіть велосипедного насоса. Рятувальники радять, відсмоктуючи отруту, постійно споліскувати ротову порожнину водою.
Якщо виникає сильний біль або якщо у людини хворе серце чи виникла алергічна реакція, то необхідно прийняти знеболювальний, заспокійливий, протиалергійчний або серцевий засіб, адже отрута змій уражає нервову і серцево-судинну системи, а алергія може призвести до анафілактичного шоку.
У жодному випадку не можна накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Це не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, натомість порушує кровопостачання і призводить до омертвіння тканин. Після зняття джгута продукти розпаду тканин отруюють організм сильніше, ніж зміїна отрута. Надрізання, вичавлювання крові та припалювання ранки є зовсім не ефективними методами боротьби, які швидше зашкодять, ніж допоможуть. Вони призводять до розвитку інфікованих ран, які довго не загоюються.
Ушкоджене місце краще обробити розчином йоду, одеколоном чи спиртом, якщо щось із цього є в наявності. Це дозволить охолодити місце укусу і сповільнить процес всмоктування отрути в тканини. Не варто також вживати алкоголь, прикладати траву чи землю на рану, адже можна занести правець. Спати у такому стані категорично забороняється.
Якщо змія укусила в ногу, необхідно прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під нижні кінцівки, злегка їх підняти. При укусі в руку слід зафіксувати її у зігнутому положенні. Щоб прискорити виведення отрути, потрібно пити побільше води, чаю або кави.
Найбільш ефективним засобом боротьби з отрутою є полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій.
Маючи елементарні медичні навики та аптечку під рукою, можна спробувати самому нейтралізувати вплив отрути. При укусах гадюк можна застосувати кортикостероїдні препарати (преднізолон, дексаметазон внутрішньовенно): хоча вони й пригнічують захисну реакцію організму, проте уповільнюють дію отрути. Також можна ввести велику кількість аскорбінової кислоти (1-2 грами внутрішньовенно або перорально) – вона також захищає клітини від впливу токсинів.
Пам’ятайте: легше запобігти укусу, ніж лікувати його наслідки. Тому, йдучи у ліс, необхідно дотримуватися заходів безпеки: гумові чоботи або черевики на ногах, штани із цупкої тканини, які не облягають щільно ноги, допоможуть людині навіть при нападі змії залишитися неушкодженою. Адже плазун прокусить тільки тканину, а не шкіру. Розсувати кущі бажано довгою палицею, щоб не наражати себе на зайву небезпеку.
Місце для зупинки має бути без великої кількості тварин (мишей, птахів, ящірок), якими харчуються гадюки. Варто голосно тупотіти по землі, створюючи побільше вібрацій: змії підуть із такого місця. Намети треба закривати щільно, не залишаючи жодної щілини, взуття і одяг забирати усередину. Краї намету слід притиснути до землі камінням, щоб змія не залізла під нього. Не треба спати біля стінок палатки – змія може грітися теплом тіла людини ззовні і при найменшому русі вкусити. Вранці перевіряйте вміст пакетів, залишених біля намету. Відкривати їх треба обережно і ретельно, адже після вдалого полювання там може відпочивати змія. Вночі і в сутінках треба бути максимально обережним – більшість плазунів саме у цей період найбільш активні.
Адміністрація
ДП «Дрогобицький лісгосп»